Ця пара наповнена ніжністю та любов'ю, турботою й трепетом по відношенню одне до одного. Як передати це в стінах та меблях? Ми спробували.

Перше, що попросили замовники, щоб інтер'єр був дуже затишним у своїй кольоровій гамі, і щоб не було відчуття коробочки, як від "Нової пошти”. Знаєте, коли все таке монохромне, що здається однаковим. Тому ми були дуже обережними в своїх відтінках та делікатними в декорі.

У передпокої ми використовували тераццо, тому що в сім'ї ростуть маленькі дітки, а це означає, що батькам завжди доводиться боротися з брудом і піском на вході. На плитці такого кольору, як в цьому проєкті, нічого не видно. Це була наша хитрість №1.

Зони вітальні й кухні кольором та фактурою розділені на 2 частини: в зоні дивану стіна залита ніжним відтінком пінки лате, а в зоні їдальні - світла, практично біла стіна, натякає на охайність господині, робить простір ніби невинним. За круглим столом легко розмістяться шість чоловік. І нехай частіше збираються вони тут разом і стрекочуть про життя, сміються, радіють й посміхаються зморшками очей одне одному. А над ними тільки яскраве радісне світло вмонтованих ліній та хмари щастя.

Нереально чуттєва, тонка й ніжна мастер спальня. Зверху ми вставили дуже гарний рельєфний декор, що об’єднує всі стіни. М'яка вечірня підсвітка за ліжком, мінімалістичний комод і дуже глибока містка шафа. Дуже задоволені цим проєктом. Любимо кожен сантиметр!